Науково-практичний семінар з питань упровадження інноваційних технологій на уроках української мови та літератури, проведений методичним кабінетом Управління гуманітарної політики. Тема мого майстер-класу ‒ "Сторітелінг як сучасний ефективний прийом навчання" (20 березня 2019 року)

Майстер-клас на тему: «Сторітелінг як сучасний ефективний прийом  навчання»

Мета: ознайомити з технологією використання  сторітелінгу,  можливостями  його

 застосування в навчальній та виховній діяльності.

Завдання:

– поглибити знання учасників про сторітелінг як сучасний ефективний прийом  навчання;

– ознайомити з видами та особливостями сторітелінгу;

– навчити учасників використовувати цей прийом навчання  у своїй роботі;

– обмінятися ідеями про доцільність використання сторітелінгу в навчальній та виховній  діяльності.

Перебіг майстер-класу

Слово вчителя

(Слайд 1)

Сьогодні існує багато сучасних ефективних прийомів навчання та виховання. Сторітелінг – один із них.

(Слайд 2)   Сторітелінг (від анг. story – історія,   telling – розповідати) – технологія подання інформації у вигляді цікавої історії.

(Слайд 3)   Основні функції сторітелінгу

1. Мотиваційна.   Це спосіб    переконання учнів, який   дає змогу надихнути їх на прояв ініціативи в навчальному процесі.
2. Об’єднуюча.     Історії є інструментом         розвитку дружніх, колективних   та міжособистісних     стосунків дітей у класі, у групі.
3. Комунікативна.  Історії  здатні  підвищити    ефективність спілкування на різних рівнях. 
4. Інструмент впливу.  Дозволяє  не   директивно  впливати  на  учнів      та формувати в них суспільно корисні переконання.
5. Утилітарна.    Один   із  найпростіших          способів донести до інших зміст завдання або проекту.

Батьком сторітелінгу є Девід Армстронг, керівник американської корпорації, голова міжнародної компанії Аrmstrong International. Використовував сторітелінг для покращення показників роботи, навчання новачків. Написав книгу про власний досвід використання сторітелінгу.

Сторітеллінг успішно використовують у бізнесі для просування брендів та товарів на ринку. В 2006 році  ця технологія була визнана бізнес-ідеєю року.

Чому ж вважають технологію подання інформації у вигляді цікавої історії такою ефективною?

Проведемо невеликий експеримент:

 як вам буде цікавіше дізнатися про появу сендвіча?

(Слайд 4)                                                         (  Слайд 5)

Варіант 1         Сендвіч — це англійський різновид бутерброда.  Складається    із двох   або   більше скибочок хліба (булки) та одного або декількох   шарів м'ясної   начинки (або  будь-якої іншої).   Оксфордський словник датує перше вживання терміна «сендвіч»  стосовно  їжі  1762 роком.

Варіант 2             Відомий британський політик, аристократ    Джон Монтегю, IV граф Сендвіч, дуже любив проводити час за картковими іграми. Одного разу,  під час чергової гри в Крібедж, яка тривала вже кілька годин, він не знайшов часу перекусити й наказав слузі принести йому їжу між двома скибочками хліба. Його друзям дуже сподобався варіант прийому їжі без відриву від гри, і вони теж замовили хліб «по-сендвічськи».

– Чи знайомі ви зі сторітелінгом? Якщо знайомі, то чи виникали у вас труднощі у застосуванні цього методу?

 (Слайд 6) Пояснення матеріалу у формі розповіді історії розвиває в учнів уяву, логіку та підвищує рівень культури. До того ж, як було вже сказано, його ефективно використовують у бізнесі, інших сферах діяльності, що свідчить про його універсальність.

(Слайд 7) Прийоми навчання розповіді історій
- основні: за  зразком, за  планом, шляхом  аналізу;
- допоміжні: запитання, нагадування, вказівка, заохочення, підказка;
- специфічні: придумування розповідей-мініатюр, об’єднаних однією дійовою особою тощо.
(Слайд 8) Види розповідей на словесній основі
- розповідь на тему, запропоновану вчителем;
- розповідь за планом;
- розповідь за запропонованим початком;
- розповідь за опорними словами;
- складання історії за власним сюжетом.
(Слайд 9) Структура історії
Вступ

Основна мета цього етапу – підготувати учнів до самої історії, створюється контекст історії.

Розв’язка

Це переломний момент в історії.  Історії без розв’язки не цікаві учням.
Висновки

Їх треба озвучувати обов’язково. Досить часто з однієї історії можна зробити кілька висновків.

(Слайд 10)  Історії повинні бути

−       змістовними;

−       логічно послідовними;

−       точними, виразними;

−       зрозумілими для слухача;

−       самостійними;

−       невеличкими за обсягом.

(Слайд 11)  Види та особливості сторітелінгу

    Сторітелінг може бути пасивним і активним. У першому випадку за створення історії та її розповідь відповідає вчитель, у другому – йому допомагають учні. Вибір одного чи іншого варіанта залежить від уроку, теми заняття, а також від особистих побажань педагога.  

Пасивний сторітелінг оптимально підходить для початку вивчення нової теми. У формі розповіді можна подати нові правила, теорії, закони тощо. А от активний – чудовий варіант для закріплення знань. Учні будуть створювати історії самостійно, а завдання вчителя – направляти їх правильним шляхом.

Сторітелінг як прийом навчання можна використовувати на різних уроках: історії, географії та інших. Але особливо корисним є для нас, вчителів мови та літератури, оскільки розвиває зв’язне мовлення учнів. Сучасне підростаюче покоління багато часу проводить у віртуальному світі. Через те так важливо розвивати усну словесну творчість. (Слайд 12)  Свого часу В.Сухомлинський стверджував: «Словесна творчість – це могутній засіб розумового розвитку людини, перед якою відкривається світ. З того часу, як слово стає для дитини інструментом, за допомогою якого  твориться нова краса, дитина піднімається на нову сходинку бачення світу, досягає якісно нового етапу у своєму, духовному розвитку. Їй хочеться у слові виразити своє  захоплення, свій подив перед красою світу». «Якщо мені вдавалось домогтись, щоб дитина, в розвитку мислення якої траплялись серйозні затримки, придумала казку, пов’язуючи у своїй уяві декілька предметів оточуючого світу, – значить можна сказати з упевненістю, що дитина навчилася мислити», ‒ писав  

В. О. Сухомлинський.

(Учасники майстер-класу розподіляються по групах, отримують роздавальні картки та виконують запропоновані на них завдання. А далі йде обговорення тих питань, які виникали під час роботи).

         На роздавальних картках запропоновані такі тексти та завдання.

         Для 1 групи.

Прийом «Сторітелінг»

Учитель. Нещодавно я переглядала відеодискусію двох професорів про душу. Вони сперечалися про те, чи лише людина має духовне начало, чи душу можуть мати предмети. Їхня надзвичайно інтелектуальна розмова викликала в мене захоплення. Коли я проаналізувала причини мого зачарування, то зрозуміла, що ці співрозмовники надзвичайно харизматичні, а такими їх робить не в останню чергу їхнє мовлення, у яке науковці віртуозно вплітали сентенції латинською мовою. І в мене виникло питання: чи має мова душу? Як ви гадаєте?

Коли так, то який розділ мовознавства може бути душею нашої мови?

Для 2 групи.

Прийом «Сторітелінг»

Одного дня шофер Вінстона Черчилля збився зі шляху й заїхав невідомо куди. Черчилль, опустивши скло в машині, запитав перехожого:

–       Вибачте, не могли б ви пояснити, де я перебуваю?

–       В автомобілі, − відповів перехожий і пішов далі.

     −  Ось і відповідь, − сказав Черчилль шоферові. – По-перше, коротка й хамська. По-друге, абсолютно непотрібна. І по-третє, не містить нічого такого, чого той, хто запитує, не знав би сам.

     На основі почутого сформулюйте поради «Про що слід пам’ятати, будуючи діалог».

     Сформулюйте можливі варіанти інших відповідей та інших запитань у подібній ситуації. Прокоментуйте їх.

Наступне завдання для учасників майстер-класу:

‒ Пригадайте художній твір, який ви нещодавно прочитали. Оберіть героя чи героїню твору. Приготуйте невеликий виступ-розповідь «Який я персонаж?». У виступ варто включити цікаві факти про героя, його пригоди і ту епоху, про яку дізналися з твору.

Запитання  учасникам  майстер-класу:

– Чи можна використовувати сторітелінг  у виховній роботі?

(Звичайно, що можна. Величезна перевага сторітелінгу полягає в його універсальності: користуватися ним можна фактично на будь-якому уроці. Так-так, різноманітні історії будуть цілком доречні під час вивчення як гуманітарних, так і природничих наук. Більше того, оскільки сторітелінг розроблявся перш за все для корпоративного навчання, формування дружніх стосунків у колективі та підвищення лояльності працівників до компанії, то чому б не застосувати його під час виховних годин з такою ж самою метою?

За допомогою сторітеллінгу можна отримати два важливі результати:

• пожвавлення атмосфери у класі, зняття напруженості, створення невимушеної обстановки;
• він є одним із найбільш простих та швидких шляхів встановлення контакту між вчителем та учнями, засобом привернення та утримання їхньої уваги.)

Висновки.

Сторітелінг є відносно новим прийомом навчання, але швидко завойовує популярність.  Цікаві та правильно побудовані історії – сильний інструмент оптимізації навчання. Спробуйте!

Дякую за увагу! (слайд  13 ).

           ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДО ВИСТУПУ