Конспект уроку літератури "Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Оригінальність жанру. Фольклорно-міфологічна основа твору. Особливості композиції".

Тема. Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Оригінальність жанру. Фольклорно-міфологічна  основа твору. Особливості композиції .

Мета: поглибити вивчене про жанри драматичного твору, розкрити фольклорно-міфологічну основу драми-феєрії «Лісова пісня», особливості її композиції та проблематику; розвивати вміння учнів працювати з текстом художнього твору, аналізувати художній твір та його образи; виховувати любов до природи, уміння бачити переваги високої духовності над буденністю.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: мультимедійний проектор, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

С л о в о  в ч и т е л я. Однією із яскравих «зірок  провідних», які вказують українцям шляхи розбудови нашої нації, є Леся Українка – людина виняткової мужності й принциповості, духовної краси й мистецького обдарування.

         Ми, волиняни, гордимося тим, що на  нашій землі жила й творила Леся Українка, що мальовнича волинська природа була не тільки джерелом натхнення поетеси, а й стала дійовою особою її геніальних творів.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

         На дошці записані слова: Луцьк,  Мінськ,  Сурамі, Новоград-Волинський, Колодяжне, Софія, Ялта, Полтава, Київ.

         Завдання учням: назвати слова в тій послідовності, у якій відвідувала ці місця Леся Українка; пояснити, з якими моментами життя письменниці вони пов’язані.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

С л о в о  в ч и т е л я. Це далеко не весь перелік місць, де жила чи побувала Леся Українка. Важка хвороба гнала її по світах у пошуках порятунку. Польща, Німеччина, Австрія, Італія, Грузія, Єгипет…

         Але порятунку не було. Були лише спроби полегшити страждання.

         Тому вражаючим є той факт, що саме в останній період життя, у час важких  мук, з найбільшою силою, виразністю й глибиною виявився талант Лесі Українки як письменниці і як драматурга зокрема.

         За останні дванадцять років вона пише близько 20 драматичних поем, які, на думку Ліни Костенко, є феноменальним явищем  в українській літературі.

         Вершиною творчості Лесі-драматурга є  «Лісова пісня».

(Учитель оголошує тему та мету уроку).

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

Вчитель. Яка ж історія написання твору?

1. Розповідь учня про історію написання твору (випереджувальне завдання).

         Останні роки життя Лесі Українки пройшли на Кавказі, куди перевели на службу її чоловіка Климента Квітку. Звідси письменниця їздила до Києва чи на лікування до Єгипту, адже стан здоров’я щоразу погіршувався.

         Хвора, прикута до ліжка, письменниця, яка була далеко від рідної України, сумувала. Думками линула на Волинь, у Колодяжне. Прогресуюча хвороба забирала останні сили, а письменниця прагнула творити, поспішаючи видобути зі свого серця «те, що не вмирає». Праця допомагала боротися «з виснаженням, високою температурою та іншими пригнітаючими інтелект симптомами», – зазначала                               в листі Леся Українка.

         Драма  «Лісова пісня» була написана в Кутаїсі в липні 1911 року в стані великого напруження творчих і фізичних сил. Леся в листі до Ольги розповідала:     «Писала її дуже недовго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго приходила до пам’яті…»

         Проте задум твору  Леся Українка виношувала здавна, він хвилював, вабив до себе. У листі до матері вона зазначала: «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними…»

Вчитель. Що ви дізналися про джерела написання твору?

2. Розповідь учня про джерела написання твору (випереджувальне завдання).

         До написання «Лісової пісні» Леся Українка, можна сказати, готувалася все життя. Образи народних легенд, казок, повір’їв увійшли в її духовний світ ще з дитячих років. « А то ще я й здавна тую мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділася Мавка… Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час»… Зчарував мене сей образ на весь вік», – писала Леся Українка матері 2 січня 1912 року.

         Велике враження справили на малу Лесю відвідини дядька Лева в селі Скулині, ночівля в урочищі Нечимному, що розкинулось над глибоким лісовим озером. «Ходячи по лісі та коло озера, – згадувала сестра Лесі Українки Ольга Косач-Кривинюк, –  надто ж сидячи біля вогнища, почули ми багато, багато оповідань про той ліс, про озеро, про всяку «силу» лісову, водяну, польову та про її звичаї і відносини між собою і людьми».

         А ще сестра Ольга зазначала: «Всі мелодії, що Леся вибрала для «Лісової пісні», то все наші поліські мелодії».

         Саме тому цей шедевр був так скоро написаний, вилився на папір протягом 10-12 днів.

Вчитель. Отже, «Лісова пісня» виросла на ґрунті української народної творчості. Глибоке знання фольклору дало можливість Лесі Українці  створити неперевершений твір.

3. З’ясування жанрової своєрідності «Лісової пісні».

1) Слово вчителя.

 Леся Українка наполегливо шукала термін для визначення жанрової своєрідності «Лісової пісні». Термін «драма-феєрія», який закріпився за твором, уперше вжитий Лесею в листі до матері 2 січня 1912 року. Розкриваючи зміст слів «драма-феєрія», поетеса зазначає, що вони мають ширше значення, ніж українські – «драма-казка».

2) Робота з підручником. Опрацювання відомостей з теорії літератури про феєрію.

3) Визначення драми-феєрії учні записують у робочі зошити.

 Драма-феєрія (від франц. fee – фея) – один із жанрових різновидів драми, якому властивий фантастично-казковий сюжет, неймовірні ( з реального погляду) перетворення. У такій драмі поряд з людьми виступають створені їхньою уявою фантастичні істоти.

4.З’ясування композиційних особливостей твору.

         Бесіда:

 – Чи вписується «Лісова пісня» у рамки типового драматичного твору? (Ні. Хоча твір складається із трьох дій, у  ньому є нехарактерний для драми пролог; немає поділу на яви).

 – Що таке ремарка?

(Ремарка – авторське пояснення для режисера й акторів, у якому описано обстановку на сцені, зовнішність героїв, їх дії, жести, інтонацію тощо).

Перегляд фрагмента кінофільму «Лісова пісня» (перша хвилина 46 сек. – друга хвилина 46 сек.  кінофільму ) режисера Віктора Івченка, що був створений на кіностудії О.Довженка 1961 року. Виразне прочитання ученицею першої ремарки.

 – Яка роль ремарок у «Лісовій пісні»?

(У «Лісовій пісні» це не просто підказка режисерові,  акторам , а довершений зразок пейзажу чи портретної замальовки).

 – Який основний принцип лежить в основі композиції твору? У чому він полягає?

(Паралелізм. Паралелізм – паралельне зображення двох і більше явищ з різних сфер життя).

5. Робота над змістом.

1) Бесіда.

 – Чи сподобався вам твір «Лісова пісня»?

 – Які два світи зображені у ньому?

(Світ природи і світ людини, світ вільного, духовного життя і світ буденного, прагматичного, світ реальний і світ прагматичний).

 – Які персонажі твору представляють світ людини, а які – світ природи?

 – У яких взаємостосунках ці два світи? Вони протиставляються чи прагнуть гармонії?

( Прагнуть гармонії. Ідея цього поєднання – зберегти й оберігати первозданність рослинного й тваринного світу й чистоту людської душі).

Вчитель. Фольклорно-фантастичні персонажі драми ознайомлюють нас із давніми уявленнями народу про світ природи. Кожний міфічний образ, створений народною уявою, сповнений великої мудрості, моралі.

      А зараз ми ближче познайомимось із цими персонажами.

        

2) Виконання експрес-завдання «Упізнай мешканців світу природи» з елементами бесіди.

( Учитель роздає картки, на яких написана характеристика персонажа, яку подає автор. Десятикласники читають цю характеристику та зазначають, про кого з героїв йде мова).

     « Юна дівчина в ясно-зеленій одежі, з розпущеними чорними, з зеленим полиском косами ».

–       Читаючи твір «Лісова пісня», ви вперше знайомилися з мавкою?

–       Образ якої мови – з « Лісової пісні » чи твору « Тіні забутих предків »  - більш

близький до народних переказів? Чому?

–       Якою ж постає перед нами Мавка з « Лісової пісні »?

–       Чим відрізняється Мавка від лісових мешканців? ( Їй даровано душу ).

«  Молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами;

одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної,         і поблискує гострими золотистими іскрами».

      ( Це «Той, що греблі рве»).

      « Гарний хлопець у червоній одежі,  з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима ».

      ( Це Перелесник ).

     –  Читаючи твір, переконуємось, що і водяні, і лісові сили живуть своїм

життям. Їхні взаємини нагадують людські. Вони закохуються і гніваються. А чим відрізняються їхні стосунки від людських?

( Вони становлять єдине ціле, єдину гармонію ).

« Двоє маленьких, бліденьких діток у біленьких сорочечках. В руках мають

каганчики,що блимають, то ясно спалахуючи, то зовсім згасаючи ».

( Це Потерчата ).

–       Чи ви чули раніше про потерчат?  Хто такі потерчата? ( Учні висловлюють

свої думки ).

Вчитель. У дослідженнях «Первісна міфологія українського фольклору» волинського науковця Віктора Давидюка знаходимо: « Потерчата – це нещасні, неупокоєні душі погублених матерями дітей. В народі кажуть, що вони плачуть ночами, бігають по полю з вогником в руках. Почувши їхнє квиління, людина повинна їх охрестити і сказати: « Якщо ти дівчинка, називайся Марійкою, якщо хлопчик – Іванком ». Тоді вони дістають право полетіти до Бога.

      « Малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори,  у волохатій шапці з куниці ».

     ( Це Лісовик ).

–       Якими рисами наділяє поетеса Лісовика?  ( Поміркований, розсудливий,

справжній господар лісу, добрий друг дядька Лева ).

–       Чи співпадає таке трактування образу із народними уявленнями про Лісовика?

( Ні, не співпадає. Поліщуки вважали, що в кожному лісі живе свій лісовик. Від нього залежало, чи вдалим буде полювання. Часто його уявляли дідом із зеленою бородою, іноді зі зростом до трьох метрів. Він міг наводити блуд ).

–       Хто ще з фантастичних істот зображений у творі?

–       Як ставляться вони до людей?

–       У чому завинили люди перед природою?

      Перегляд фрагмента кінофільму « Лісова пісня » ( перша розмова Мавки з Лісовиком ).

–       Який світ, виходячи з цього конкретного прикладу, є гармонійнішим ?  Світ

людини чи світ природи ?

–       Яке слово найсолодше для лісових істот ? ( Воля ).

–       Порівняйте цю сцену з останньою розмовою Лісовика та Мавки ? Що відмінного ви помітили ?  У чому Лісовик вбачає вину Мавки ?

     ( У тому, що Мавка зрадила саму себе, коли ступила на людські стежки, покохала

сільського парубка Лукаша і таким чином втратила волю ).

–       У чому трагічність кохання Мавки і Лукаша ?

     Перегляд фрагмента кінофільму « Лісова пісня»(5хв. 45 сек. – 8хв.) ( Той, що в скалі сидить, простягає руки і хоче взяти Мавку. Вона говорить: «Ні ! Я жива ! Я буду вічно жити!...).

–       Чому Мавка не погоджується, щоб Той, що в скалі сидить, забрав її, а згодом,

після зустрічі з Лукашем, каже йому: « Бери мене! Я хочу забуття!» ( Лукаш зраджує Мавку. Говорить матері, щоб готувала хліб. Він буде засилати старостів до Килини).

–         Хто з героїв твору виконує функцію своєрідного містка між двома світами – світом природи і світом людини? (Дядько Лев).

–       У чому досконалість цього персонажа?

–       Чому зі смертю дядька Лева ламається цей невидимий місток? Наведіть приклади із твору, що підтверджують цю думку.

–       Що символізує столітній дуб на галявині біля хати Лукаша?

(Це і є та єдність людини і природи. Зрізавши і продавши дуб, мати Лукаша і Килина не тільки чинять наругу над могилою дядька Лева, а й остаточно позбавляють себе гармонії з навколишнім світом).

6. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Завдання учням:

–       З’ясуйте проблематику твору, запишіть її у зошити.

(Взаємовідносини людини і природи; людина і власність; краса в людському житті; вірність і зрада,  першопричина людського горя , зла; шляхи подолання зла; сутність кохання; трагедія самозради, вічність життя ).

7.Дослідницька робота учнів.

Завдання та запитання школярам:

–  Прочитайте ремарки, якими розпочинається кожна частина « Лісової пісні», а також останню. З’ясуйте, чи є закономірність у зміні пір року.

Перегляд четвертого фрагмента кінофільму «Лісова пісня» (кінцівки).

– Що символізують миттєвості весни у творі?

( Вони символізують перемогу над смертю і поєднання душ закоханих . У такий спосіб авторка підкреслює також і багатогранний зв’язок людини з природою ).

– Доведіть, що «Лісова пісня» - неоромантичний твір. ( Учні знаходять риси неоромантизму у драмі - феєрії  «Лісова пісня» ).

8. С л о в о  в ч и т е л я.  Багато в  «Лісовій пісні» є елементів автобіографічних. Насамперед, образ Мавки. Образ глибоко драматичний, але не трагічний, хоч і зазнає великих мук,  навіть смерті. Вона бачить, що люди жорстокі й сліпі. Та знає і те, що з природи вони добрі й розумні істоти. Тому йде до них, прагне розбудити найкращі почуття.  Мавка не досягла щастя ні для себе, ні для людей. Але віру в краще майбутнє не тільки не втратила, а ще загартувала. З очей злетів рожевий серпанок. Та це й краще, бо він заважав глибше бачити людину й знати, що вона може, а що ні.

      Чи не так було і з Лесею?

      Життя її було переповнене стражданням.

      Леся, як і її Мавка, бачила сенс свого життя не в здобутті щастя, а в чомусь вищому, більшому – що досягається самопожертвою. « Не всі мають те, що хтось має,– писала вона О.Кобилянській,– хтось має іскру в серці, огонь в душі. Се може не дати щастя, але щось більше і вище за щастя, щось таке, чому назви нема в людській мові».

V. Підбиття підсумків.

1.     Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». Продовжте речення:

 «Лісову пісню» прийнято вважати вершиною творчості Лесі Українки, оскільки…».

«Новаторство авторки полягає в тому, що…».

«Цей твір змусив замислитися над тим, …».

2.С л о в о в ч и т е л я.

 «Лісова пісня», хоч і має елементи казки, насправді – глибокозмістовна, філософська п’єса. Її можна читати й осмислювати протягом усього життя, і кожне прочитання відкриватиме нові нюанси думок. Для юних читачів «Лісова пісня» - прекрасна казка про любов і зраду, про силу «лісову» та «водяну». Людей з життєвим досвідом драма приваблює глибоким філософським змістом, кличе до гармонії буття, до згоди з власною душею. А для науковців-фольклористів, народознавців цей твір є лабораторією пізнання народної поезії й міфології.

    «Лісову пісню» не можна ні читати, ні осмислювати похапцем, бо тоді залишаються непоміченими справжні духовні скарби.

     Хотілося б, щоб цей твір не лише збагатив кожного із вас духовно, а й спонукав замислитися над людськими цінностями та сенсом власного життя, над своїм ставленням до природи.

VІ. Домашнє завдання.

      Виписати із «Лісової пісні» вислови, які є афористичними.

      Підготувати усний твір на тему: « Мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

      Необов’язкове завдання ( за бажанням ): створити кадри фільму «Ця неповторна

драма-феєрія».