Засідання творчої групи вчителів української мови та літератури в ОЗЗСО "Любешівський ліцей". Майстер-клас на тему "Використання методів і прийомів ейдетики на уроках української мови та літератури" (18 лютого 2020 року)

• Презентація

Методи ейдетики (найпоширеніші)

 МЕТОД ОЖИВЛЕННЯ

Ґрунтується на розвитку природних можливостей людини до фантазування. За допомогою цього методу людина вчиться швидко створювати уявні картинки текстів, історичних подій, побутові, живі картини правил, таблиць. Вона ніби стає співучасником тих подій, про які йдеться. Розвиток здібностей до візуалізації розширює межі пам’яті, створює безмежні можливості використання образної пам’яті.

  МЕТОД ПОСЛІДОВНИХ АСОЦІАЦІЙ

Базується на умінні швидко створювати асоціації на кожну одиницю інформації та будувати з них серію зв’язаних між собою послідовних асоціацій з першого слова до останнього. Вони повинні бути незвичайні (кумедні), у русі (діяти); має створюватись уявна картинка.

 МЕТОД ФОНЕТИЧНИХ АСОЦІАЦІЙ

 Це знаходження співзвучних асоціацій до слів. Цим методом користуються, коли треба запам’ятати слова, прізвища, імена та по батькові людей (особливо іноземні), терміни, які важко вимовляти.

Недоліки методу: можливі помилки у вимові іноземних слів, проте вони зникають, якщо практикувати впевнено.

 МЕТОД ВХОДЖЕННЯ

Сама назва підказує дію – увійти всередину картини, розповіді, фільму, будь-якого сюжету, перетворити його своєю фантазією.

Картинка може просто оживати перед очима, або можна самому стати учасником події. Уявити себе учасником дещо складніше, але ефект буде сильнішим. Те, що з нами відбувається, не забувається. Психологи одностайні в тому, що довготривала пам’ять вічна, вона зберігає кожен день, і якщо не завжди вдається згадати бажане, це лише доводить, як міцно все оберігає наш «внутрішній охоронець».

         Цей метод добре доповнюється методом «Фонетичних асоціацій». Він дозволяє боротися з неуважністю, відволіканням, сторонніми подразниками. Його легко засвоюють люди з розвиненою уявою, тому дуже важливо розвивати здатність до візуалізації.

 МЕТОД ОБРАЗНИХ ГАЧКІВ

Ґрунтується на тому, що інформацію треба ніби «повісити» на об’єкти малюнка, а потім її зняти. Пригадується спочатку сам малюнок, потім прив’язана до нього інформація. Тобто малюнок у такому випадку виконує роль гачка на вішаку нашої пам’яті.

За допомогою цього методу добре запам’ятовувати цифри та цифрову інформацію, букви, слова, тексти, вірші тощо.

 МЕТОД ЦИЦЕРОНА

Прийшов до нас із Давньої Греції. Поет Симонід тренував свою пам’ять, розкладаючи інформацію у добре знайомій йому кімнаті. Потім достатньо було згадати кімнату, щоб потрібна інформація виникла перед очима.

У деяких джерелах цей метод приписують римському політику і оратору Цицерону, який прославився тим, що під час своїх виступів у сенаті легко відтворював у пам’яті імена, історичні дати, цитати. Готуючись до виступу, він ходив по своєму будинку й подумки розкладав частини промови по різних кутках. Цицерон перейняв цей метод у Симоніда. Справедливо було б назвати його методом Симоніда, але він дійшов до нас як метод Цицерона.

І. Ю. Матюгін (автор школи ейдетики) пропонує застосувати метод Цицерона дещо раціоналізованим і пристосованим до вимог часу. Він рекомендує навмисне залишати уявні сліди інформації на стінах класу, власної оселі, добре знайомої місцевості тощо, заповнюючи цю уявну дію елементами фантазії, притаманній ейдетиці.

 МЕТОД ГРАФІЧНИХ ІМПРОВІЗАЦІЙ

Графічні імпровізації можна робити з цифр, букв, значків (залежно від того, що потрібно запам’ятати), довільних ліній у різному напрямку, у яких потім можна побачити певний малюнок.

Якщо мета – запам’ятовування, то, зобразивши обличчя, ми легко за малюнком згадаємо інформацію (номер телефону, ім’я, прізвище). Довільні імпровізації безперервної лінії розвивають здатність до творчої уяви, творчого мислення, відкривають у людині несподівані, навіть для неї самої, здібності (малювати, писати вірші тощо).

 МЕТОД ПІКТОГРАМ

Піктограми найперше письмо у світі, в якому, замість слів використовувалися малюнки. Проте не до кожного слова можна відразу намалювати піктограми, цьому теж потрібно вчитися.

1. Малювати прості слова (іменники).

 - дощ;      - ключ;       - автомобіль.

2. Замальовувати прикметники, дієслова та інші частини мови.

- холодний;     - морський;     ‘ - електричний.

 - біжить;     - стоїть;      - любить і т. д.

 3. Малювати слова до важких словосполучень.

- щаслива родина;    - два веселі їжаки;   - дзвенить дзвінок.

 4. Малювати вірші.

                           На зеленому горбочку                                                                                          у вишневому садочку

                                                                                  притулилася хатинка,

                                                                                  мов маленькая дитинка.

                                                                                                                          Леся Українка

МЕТОД АБРЕВІАТУР

Це метод зручного скорочення слів, який є елементом скорочитання. Слово треба скорочувати таким чином, щоб за деякими буквами можна було здогадатися про його значення. найкраще застосовувати для вивчення правил, тематичних визначень тощо. Він найбільше підходить дітям, у яких погано розвинена уява. Творчий процес відбувається тоді, коли діти починають здогадуватися про зміст слова за скороченим записом, записуючи його у пам’яті на рефлекторному рівні. Наприклад.

Садок вишневий коло хати.                    С-ок    виш-й    к-о   х-и.

Хрущі над вишнями гудуть.                     Хр-і    н-д    в-ми    гу-ть.

 МЕТОД ОПОРНО-БУКВЕНИХ ПІКТОГРАМ

Кожне слово у вірші чи тексті, який потрібно запам’ятати, треба скоротити так, щоб у самому малюнку-піктограмі можна було побачити букву, з якої починається слово. Наприклад.

Небо хмуриться часто,

потемніла ріка.

Щоб дощами упасти,

плине хмара важка.

 КОМБІНОВАНІ МЕТОДИ

Усі ми в житті користуємося комбінованими методами запам’ятовування. Поділ методів досить умовний. З методичної точки зору, штучний розподіл на численні методи обґрунтований, уся світова педагогіка на цьому базується, але на практиці їх треба комбінувати. Різноманітних комбінацій може бути безліч. Чим успішніше учні навчаться це робити, тим кращим буде результат. На основі отриманих знань у кожної дитини формується власний метод. І він працює найкраще, він є найзручнішим.

На заняттях з розвитку творчого мислення не буває неправильних відповідей. Кожна дитина висловлює свою думку так, як вважає за потрібне.

Обговорюючи будь-яку проблему, потрібно дуже обережно ставитися до кожної незвичайної думки, бо якщо ми перервемо дитину зневажливим зауваженням або, ще гірше, скажемо, що це дурниці, вона замкнеться й може вже ніколи не висловити вголос своєї думки. Такий учень втрачає впевненість у власних можливостях, виростає людина, не здатна самостійно вирішувати життєві проблеми.

Також дуже важливо сформувати навички оцінювати власну творчу діяльність. У процесі творчої праці дитина починає міркувати незвично, створювати щось нове, оригінальне. Їй потрібна підтримка, оцінка її розумової праці. Коли учень може сказати: «Це я вирішив сам», у нього з’являється впевненість у собі, у власних здібностях та можливостях.

Пізнати та навчитися працювати за методами запам’ятовування не важко. Єдиною складністю засвоєння методик є те, що оволодіння ними на предметних уроках займає багато часу. Тому значно ефективнішим є навчання на спеціальних заняттях-тренінгах, на яких в ігровій формі учні засвоюють усі відомі методи. А застосовувати отриманні знання й виробляти міцні навички роботи можна на навчальному матеріалі будь-якого предмета. Важливим є те, що прийоми й методи ейдетики можна використовувати під час викладання різних дисциплін. Для цього не потрібно перебудовувати власний стиль чи методику викладання, змінювати програму. Варто просто під іншим кутом подивитися на навчальний процес, навчати учнів паралельно новим методам обробки інформації, дати їм право вибору, яким «інструментом» для засвоєння знань краще користуватися.

Ритмізовані мінітексти, які сприяють кращому запам’ятовуванню окремих слів зі складними випадками наголошування. Слова з наголосами, у яких можна допустити помилки, узято з переліку слів із нормативним наголосом, уміщеного в Програмі ЗНО з української мови та літератури 2020 року. Автор – Ольга Борисівна Рудницька.

  Це, на жаль, в нас не дива: замість квітів – кропива.

 Із спортом дружить ця дитина, тому рівна в неї спина.

 Ти врахуй моє бажання і придбай оце видання.  

Щоб спокійно відпочити, треба справи закінчити.

 В ряд не ставте стільки ліжок: мусить бути тут проміжок.

 Буде качку пекти Ольга, їй потрібні деко й фольга.

 Цей портфель хоча і штучний, якісний і дуже зручний.

 Хочеш знати відповідник – подивися у довідник.

 Щоб отримати прибуток, розраховуй на добуток.

Подивися, це не вежа – супермаркетів мережа.

 Непоганий заробіток – вчити мови малих діток.

Що заховано у імені твоїм? – Псевдонім.

 Виборів настане день – мені вручать бюлетень.

 До чизкейка треба взяти це смачне солодке лате.

Я в бабусі був і знову допоміг рубати дрова.

Ритмізовані мінітексти Євгенії Назарук

Наголощуймо дідух, бо це добрий хатній дух.

Вдень була така засуха, що пов'яли в зайця вуха.

«Кавовий, бо кава», – каже бармен Слава.

Кулінарія, бо кулінар, він до кухні має дар.

Там, де мерія, є піцерія.

«Обіцянка – цяцянка», – казала Мар'янка.

Зайшов сер у диспансер.

«В овочах є клітковина», – запевняла Марусина.

Переляк, бо ляк, має знати всяк.

Не порадить він нічим : то не батько, а вітчим.

Де нестримна течія, там побачив русалку я.